Krɛsɩ

Pɩlɩɩna Wikipediya
Krɛsɩ
la Grèce
Locator map of Greece.svg
Krɛsɩ tɛlɛŋa
Flag of Greece (1970, 3-2).svg
Krɛsɩ Kɩɖaʋ kɩdɛɛka
Coat of arms of Greece.svg
Krɛsɩ Ɛjaɖɛ tɛ tampaɣ
Tʋmɩyɛ taa kʋnʋmɩŋ: .
Tɛtʋ sɔsɔtʋ: .
Ɛjadɛ kɛ mbʋ yɔ: .
Ɛjaɖɛ ñʋʋdʋ: Ɖajaa Prokopis Pavlopoulos
Ɛjaɖɛ walanzɩ: 131,957 km²
Samaɣ ñʋʋ: 10,955,000 (2015)
Tɛtʋ hɔɔlʋʋ samaɣ ñʋʋ: 82 km²
Internet nimaɣ: .

Payaɣ Krɛsɩ nɛ caanaʊ Krɛkɩ taa se «République hellinique». Payaɣ-kʊ se «Kr ɛkɩ démocratique» nɛ katharévousa kʊnʊŋ taa. Dhimokratía kɛ Eerɔɔpʊ nɛ hadɛ kiŋ tɛtʊ ɛjaɖɛ naɖɩyɛ. Ɛjaɖɛ nɖɩ ɖɩwɛ Eerɔɔpʊ ajɛya kpɛndʊʊ ŋgbɛyɛ taa. Krɛsɩ wɛ Balkans hɔɔlɩŋ nɛ hadɛ tɩnaa yɔɔ. Ɛjaɖɛ nɖɩ ɖɩ-tɛtʊ sɔsɔtʊ payaɣ se «Athènes».

Krɛsɩ walanzɩ kɛ kilomɛɛtɩ waa 131 957. Ɖɩ-samaɣ n̄ʊʊ kɛ nabʊyʊ fɛyɩ ɛyaa miiliyɔɔ waa hiu nɛ kʊɖʊm. Krɛsɩ nɛ ajɛya anɛ yɔ pasɩŋna ɖama kamasɩ. Ajɛya anaa yɔ : Alɩbanii nɛ Yukosɩlaavʊ ɛjhaɖɛ kɩbɩnɖɛ (Yukosɩlaavʊ ɛjaɖɛ wɛ Maseduwaanɩ tɛtʊ taa) nɛ Puligaarɩ nɛ Turikii. Teŋgu lɩm hɔɔlʊʊ taa lɛ, Krɛsɩ nɛ Alɩbanii nɛ Italii nɛ Liibii nɛ Egipiti nɛ Turikii.

Wɩsɩ ɖɩɖʊyɛ hɔɔlʊʊ taa lɛ, Krɛsɩ sɩna Iyoniyɛɛnɩ teŋgu. Wɩsɩ ɖɩlɩyɛ hɔɔlʊʊ taa lɛ, Krɛsɩ sɩna Eejee teŋgu. Mediteraanii teŋgu lɩm cɔ Krɛsɩ kpɛɛɛ. Pɛtɛyɩ Krɛsɩ ɛjaɖɛ hɔɔlɩŋ kagbaanzɩ yɔ, hɔɔlʊʊ kʊɖʊmʊʊ wɛna tɛtʊ cikpetu cikpetu ndʊ tɩwɛ lɩm hɛkɩŋ taa yɔ sakɩyɛ. Tɛtʊ cikpetu cikpetu ndʊ tɩtala ɛzɩ kudokiŋ nakʊ mbʊ yɔ. Krɛsɩ wɛna ɖɔɖɔ tɛtʊ cikpetu ndʊ tɩkɩlɩ kɔzʊʊ kpem nɛ lɩm cɔɔ-tʊ ɖɔɖɔ nɛ pɩta yɔ sakɩyɛ. Tʊtʊ talɩ ɛzɩ mɩnɩŋ naalɛ mbʊ yɔ.

Ɛyaa wɛ tɛtʊ ndʊ tɩ-taa. Pɛtɛyɩ Krɛsɩ ɛjaɖɛ tɔm mɩnʊʊ yɔ, hɔɔlɩŋ nɩɩnʊwa nɛ nɩɩdozo wɛna pʊŋ sakɩyɛ. Pʊŋ ɛnʊ ɛ-taa ŋgʊ kɩkɩlɩ paɣlʊʊ yɔ payaɣ-kʊ se Olimpɩ pʊʊ. Kʊ-kʊkʊyɩmɩŋ kɛ mɛtanaa 2917.

Ɖooo pɩnaɣ 1952 taa Krɛsɩ sʊ OTAN ŋgbɛyɛ taa. Krɛsɩ sʊ Eerɔɔpʊ tɛtʊ kpɛndʊʊ ŋgbɛyɛ taa pɩnaɣ 1981. Pɩnaɣ 2001 taa lɛ Krɛsɩ ɛjaɖɛ sʊʊ «Zone euro» ŋgbɛyɛ taa. Pʊ-tɔbʊʊ se ɖi-liidiye kɛ «zone euro».

Krɛsɩ ɛjaɖɛ caanaʊ tɔm wɛ huŋ camɩyɛ. Caanaʊ Krɛsɩ sɔnzɩ nɛ kɩ-lɩmaɣzɛ nɛ kɩ-tanaʊ yaa ɛzɩma mbʊ kɩcalɩzɩɣ ɛyaa ɛza yɔ piyeba nɛ Roma tɛtʊ lɛɣzɩ ɖɔɖɔ. Pʊ-tɔbʊʊ se Roma ɛjaɖɛ tɩŋna Krɛsɩ ɛjaɖɛ lakasɩ yaa ɖɩ-wɛtʊ natʊyʊ yɔɔ nɛ ɖɩlɛɣzɩ ɖɩ-lakasɩ nasɩyɛ ɖɔɖɔ. Halɩ pɩkɔma pɩla se Roma ɛjaɖɛ nɛ wɩsɩ ɖɩlɩyɛ hɔɔlʊʊ pɩsɩ Krɛsɩ tɛtʊ natʊyʊ. Mbʊ ɖɔɖɔ pɩlaba hɛɛɛ hɛɛɛ nɛ Trebizɔɔndɩ nɛ Epiiri nɛ Misitra yaa Dorosɩ pɛ-tɛtʊ pɩsɩ Krɛsɩ n̄ɩndʊ.

Pɩnaɣ 1830 taa Krɛsɩ tɛtʊ pɩsɩ komina ŋgʊ kɩwɛ kɩ-tɩ yɔɔ yɔ. Ɛlɛ, kɩlaba you nɛ Otomanɩ ɛjaɖɛ nɛ pʊcɔ kɩpɩzɩ kɩwɛɛ kɩ-tɩ yɔɔ. Pʊ-tɔbʊʊ se Otomanɩ ɛjaɖɛ kpacayaɣna Krɛsɩ ɛjaɖɛ.

Modèle:Eerɔpʋ